AUDIT Alcohol Screening Calculator

Тест на виявлення розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю (AUDIT) — це скринінговий опитувальник із 10 пунктів, розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров’я в 1982 році та опублікований у сучасній формі в 1989 році Сондерсом, Аслендом, Бабором, де ла Фуенте та Грантом. Він був спеціально розроблений для виявлення осіб, чиє вживання алкоголю стало небезпечним або шкідливим, або які можуть мати алкогольну залежність. На відміну від старіших інструментів скринінгу, таких як опитувальник CAGE, які в першу чергу виявляють серйозну алкогольну залежність, AUDIT був навмисно розроблений для виявлення повного спектру проблемного вживання алкоголю, включаючи ризиковані моделі споживання, які ще не прогресували до залежності. AUDIT було розроблено в рамках багатонаціонального спільного проекту, в якому брали участь шість країн (Австралія, Болгарія, Кенія, Мексика, Норвегія та Сполучені Штати), що робить його одним із найбільш перевірених міжкультурними інструментами скринінгу в клінічній медицині. Десять запитань охоплюють три концептуальні сфери: небезпечне вживання алкоголю (запитання 1–3 вимірюють кількість, частоту та епізоди вживання алкоголю), симптоми залежності (запитання 4–6 вимірюють порушення контролю, підвищену помітність і ранкове вживання алкоголю) та шкідливе вживання алкоголю (запитання 7–10 вимірюють почуття провини, відключення свідомості, травми, пов’язані з алкоголем, та інші, які виражають занепокоєння щодо пити). Кожне запитання оцінюється від 0 до 4, що дає загальний діапазон балів від 0 до 40. Оцінка 8 або вище є найпоширенішим граничним показником для визначення небезпечного чи шкідливого вживання алкоголю, хоча деякі рекомендації рекомендують нижчі граничні значення 7 для чоловіків і 5 для жінок, щоб покращити чутливість. АУДИТ продемонстрував чудові психометричні властивості з чутливістю 92 відсотки та специфічністю 94 відсотки щодо небезпечного вживання алкоголю за стандартного порогу 8 у початкових перевірочних дослідженнях. AUDIT рекомендовано ВООЗ, Національним інститутом зловживання алкоголем та алкоголізмом (NIAAA), Робочою групою з профілактичних послуг США та численними національними клінічними настановами як бажаний інструмент скринінгу на вживання алкоголю в первинній медичній допомозі, відділеннях невідкладної допомоги та інших клінічних установах. Введення займає приблизно від 2 до 5 хвилин і може бути введено самостійно або лікарем.

Calkulon makes complex calculations simple — built for students and everyday problem-solvers.

1. 1Виберіть відповідний метод адміністрування: АУДИТ можна проводити за допомогою анкети для самооцінки, структурованого клінічного інтерв’ю або комп’ютеризованого формату. Самостійне застосування, як правило, дає трохи вищі (чесніші) бали, оскільки пацієнти повідомляють точніше, коли не стикаються безпосередньо з клініцистом. Проведення інтерв’ю дозволяє клініцисту прояснити відповіді та спостерігати за невербальними ознаками. Вибирайте самостійне введення для планового скринінгу в кімнатах очікування та проведення співбесід, якщо є когнітивні порушення, низька грамотність або клінічна підозра на недоповідання. AUDIT доступний понад 40 мовами з перевіреними перекладами.
2. 2Адміністрування запитань щодо споживання (запитання 1-3, AUDIT-C): Перші три запитання оцінюють режим вживання алкоголю. Запитання 1 запитує, як часто людина вживає алкогольні напої (ніколи, щомісяця або рідше, 2-4 рази на місяць, 2-3 рази на тиждень або 4 або більше разів на тиждень). Запитання 2 запитує, скільки стандартних напоїв вони випивають у типовий питний день (1-2, 3-4, 5-6, 7-9 або 10 або більше). Запитання 3 запитує, як часто вони випивають 6 або більше напоїв за один раз (ніколи, рідше ніж щомісяця, щомісяця, щотижня або щодня або майже щодня). Лише ці три запитання складають AUDIT-C, перевірений короткий інструмент скринінгу з рекомендованим граничним значенням 4 для чоловіків і 3 для жінок.
3. 3Розгляньте запитання про залежність (запитання 4-6): Запитання 4-6 оцінюють симптоми алкогольної залежності. Запитання 4 запитує, як часто протягом останнього року людина виявляла, що не може кинути пити, коли тільки почала. Запитання 5 запитує, як часто вони не могли зробити те, що зазвичай очікувалося через алкоголь. Запитання 6 запитує, як часто вони потребували першого напою вранці, щоб відновитися після сильного вживання алкоголю. Ці запитання оцінюються за частотою: ніколи (0), рідше ніж раз на місяць (1), щомісяця (2), щотижня (3), або щодня чи майже щодня (4). Схвалення цих пунктів, зокрема питання 6 (ранкове вживання алкоголю), переконливо свідчить про алкогольну залежність.
4. 4Запитання про шкоду (запитання 7-10): Запитання 7-10 оцінюють шкідливі наслідки вживання алкоголю. Запитання 7 запитує, як часто людина відчувала провину або каяття після вживання алкоголю. Запитання 8 запитує, як часто вони не могли згадати, що сталося напередодні ввечері через алкоголь. Для них використовується та сама 5-бальна шкала частоти. У запитаннях 9 і 10 використовується 3-бальна шкала: ні (0), так, але не протягом останнього року (2), або так протягом останнього року (4). Запитання 9 запитує, чи постраждала людина або хтось інший внаслідок вживання алкоголю. Запитання 10 запитує, чи висловлював родич, друг, лікар або медичний працівник занепокоєння щодо вживання ними алкоголю.
5. 5Обчисліть загальну оцінку та субпоказники домену: Підсумуйте всі десять пунктів для отримання загальної оцінки AUDIT (від 0 до 40). Також обчисліть три підпоказники домену: споживання (Q1-Q3, діапазон 0-12), залежність (Q4-Q6, діапазон 0-12) і шкідливість (Q7-Q10, діапазон 0-16). Підпоказники домену допомагають охарактеризувати природу проблеми з алкоголем. Пацієнт із високим підпоказником споживання, але низьким підпоказником залежності та шкоди має інший клінічний профіль, ніж пацієнт із помірним споживанням, але високим показником залежності. Це розрізнення керує вибором втручання.
6. 6Класифікуйте зону ризику та виберіть втручання: ВООЗ рекомендує класифікацію ризику за чотирма зонами: Зона I (0-7 балів) вказує на споживання з низьким рівнем ризику та вимагає навчання щодо алкоголю; Зона II (бали 8-15) вказує на небезпечне вживання алкоголю та вимагає короткої поради або короткої консультації; Зона III (бали 16-19) вказує на шкідливе вживання алкоголю та вимагає короткої консультації та постійного моніторингу; Зона IV (20-40 балів) вказує на можливу алкогольну залежність і вимагає направлення для діагностики та спеціалізованого лікування. Ці межі можуть бути скориговані на основі клінічного судження, характеристик пацієнта та місцевих рекомендацій.
7. 7Виконайте відповідне коротке втручання: Для пацієнтів, які оцінюються в зонах II і III, виконайте коротке втручання за допомогою моделі FRAMES: надайте відгук про результати скринінгу та порівняння споживання пацієнтом із рекомендованими межами; підкреслити особисту відповідальність пацієнта за зміни; дати чітку пораду щодо скорочення споживання алкоголю до норм низького ризику; запропонувати меню стратегій для зменшення споживання; виявляти емпатію та уникати конфронтації; і підтримувати самоефективність пацієнта, зміцнюючи його здатність змінюватися. Короткі втручання тривалістю від 5 до 15 хвилин, як показали мета-аналізи, зменшують споживання алкоголю на тиждень на 13-34 відсотки. Заплануйте контрольний огляд через 3-6 місяців.

• !Нездатність визначити стандартний напій для пацієнта: найпоширенішим джерелом помилок під час проведення AUDIT є неправильне розуміння пацієнтом того, що являє собою стандартний напій. У Сполучених Штатах стандартний напій містить приблизно 14 грамів (0,6 унції) чистого алкоголю, що дорівнює приблизно 12 унціям звичайного пива з 5-відсотковим вмістом алкоголю, 5 унцій вина з 12-відсотковим вмістом алкоголю або 1,5 унції дистильованого міцного алкоголю з 40-відсотковим вмістом алкоголю. Однак крафтове пиво часто містить від 7 до 12 відсотків алкоголю, вино, яке наливається в ресторанах, часто перевищує 5 унцій, а змішані напої можуть містити 2 або більше стандартних напоїв. Без уточнення, пацієнти постійно недооцінюють своє споживання на 30-50 відсотків. Завжди показуйте пацієнтам візуальний посібник із стандартними розмірами напоїв перед проведенням AUDIT.
• !Використання невідповідних граничних балів для популяції: стандартний граничний показник АУДИТУ 8 був підтверджений переважно для чоловічої популяції. Дослідження постійно показують, що нижчі порогові показники покращують виявлення в певних групах: порогове значення від 5 до 7 більше підходить для жінок, порогове значення 5 є кращим для підлітків, а для людей похилого віку може бути корисним нижчий пороговий показник від 5 до 7 через підвищену чутливість до алкоголю та взаємодію з ліками. Навпаки, у деяких популяціях, які зловживають алкоголем, вищий рівень відсічення може бути доцільнішим для зменшення хибнопозитивних результатів. Клініцисти повинні враховувати стать, вік, масу тіла, вживання ліків і поширеність населення під час інтерпретації балів AUDIT, а не застосовувати єдине порогове значення для всіх.
• !Розглядати AUDIT як одноразовий скринінг, а не як інструмент моніторингу: AUDIT є цінним не лише як інструмент початкового скринінгу, але й як інструмент довгострокового моніторингу для відстеження відповіді на лікування та змін у режимі споживання з часом. Поширеною помилкою є проведення АУДИТУ один раз, документування результатів і ніколи його повторення. Для пацієнтів у зоні II або III, які отримують короткі втручання, повторне введення AUDIT через 3, 6 і 12 місяців забезпечує об’єктивні докази змін і підсилює коротке втручання. Для пацієнтів, які лікуються від розладу вживання алкоголю, серійні оцінки AUDIT можуть доповнювати моніторинг біомаркерів (таких як тести функції печінки, середній об’єм еритроцитів і вуглеводно-дефіцитний трансферин), щоб отримати повну картину прогресу одужання.